Рішення від 14 березня 2014 року № 26 «Про необхідність усунення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”»

Відповідно до статті 30 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та на підставі звернення Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.11.2013 № 1299 “Про затвердження інформаційної та технологічної карток адміністративної послуги з проведення державної реєстрації технічних умов на продукцію та змін до них” (далі – Наказ), ДСТУ 1.3:2004 “Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 30.04.2004 № 86 (далі – ДСТУ 1.3:2004), ДСТУ 1.6:2004 “Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 31.03.2004 № 59 (далі – ДСТУ 1.6:2004).

Виходячи із положень статей 1 та 3 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” (далі – Закон), Наказ, ДСТУ 1.3:2004, ДСТУ 1.6:2004 мають ознаки регуляторного акта, оскільки вони встановлюють норми права, що застосовуються неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону нормативно-правовим актом, а також передбачають погодження проекту технічних умов із залученням третіх осіб.

За результатом здійсненої експертизи Наказу, ДСТУ 1.3:2004, ДСТУ 1.6:2004 встановлено, що окремі їх норми не відповідають принципам державної регуляторної політики, визначеним статтею 4 Закону, а також вимогам статті 5 цього Закону.

Закон України “Про адміністративні послуги” визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про адміністративні послуги” виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються, зокрема:

суб’єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги;

перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги;

граничний строк надання адміністративної послуги;

перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

Частинами другою та третьою статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію” (далі – Декрет) встановлено, що для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов’язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках – галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними. За державну реєстрацію технічних умов і змін до них справляється реєстраційний збір, розмір якого встановлює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання за погодженням з Міністерством економіки України.

Декретом при здійснені державної реєстрації технічних умов і змін до них не передбачено подання суб’єктом звернення додаткових документів, не визначено строк надання адміністративної послуги та не встановлено будь-яких інших вимог.

При цьому, Наказом, зокрема визначено перелік документів, які подаються суб’єктом звернення до Мінекономрозвитку України разом із заявою про державну реєстрацію технічних умов та примірником технічних умов, встановлено розмір плати за надання адміністративної послуги та строк надання адміністративної послуги (30 календарних днів з дня подання заяви та пакету документів).

Крім того, ДСТУ 1.6:2004 також передбачено при реєстрації технічних умов та змін до них подання разом із супровідним листом підприємства – розробника продукції чи підприємства – власника та примірником технічних умов додаткових документів. А також те, що технічні умови реєструють державні підприємства, які підпорядковано центральному органу виконавчої влади у сфері стандартизації.

Однак, відповідно до Закону України “Про адміністративні послуги” забороняється надання адміністративних послуг підприємствами, установами, організаціями.

ДСТУ 1.3:2004 визначено перелік органів виконавчої влади, з якими підлягають погодженню проекти технічних умов у відповідних сферах діяльності.

Таким чином, Наказ, ДСТУ 1.3:2004 та ДСТУ 1.6:2004 не відповідають вимогам Закону України “Про адміністративні послуги” та Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 “Про стандартизацію і сертифікацію”.

З урахуванням вищезазначеного, норми Наказу, ДСТУ 1.3:2004 та ДСТУ 1.6:2004 не відповідають основним принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, задекларованим статтею 4 Закону, зокрема щодо:

адекватності – відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

збалансованості – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваності – послідовності регуляторної діяльності, відповідності її цілям державної політики.

Разом з цим, вищезазначене положення не узгоджується з вимогами статті 5 Закону в частині недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти.

Керуючись вимогами статті 27 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

ВИРІШЕНО:

запропонувати Міністерству економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до ДСТУ 1.3:2004, ДСТУ 1.6:2004, наказу Мінекономрозвитку України від 04.11.2013 № 1299 “Про затвердження інформаційної та технологічної карток адміністративної послуги з проведення державної реєстрації технічних умов на продукцію та змін до них” в частині:

скасування необхідності подання суб’єктом звернення будь-яких додаткових документів, крім заяви про реєстрацію та самих технічних умов (змін до технічних умов);

скасування необхідності проходження погоджувальних процедур технічних умов (змін до технічних умов) у центрах стандартизації, метрології та сертифікації (ДП “Укрметртестстандарт”) або інших державних підприємствах;

встановлення повідомного (декларативного) принципу державної реєстрації технічних умов на продукцію та змін до них в Мінекономрозвитку України – фактом державної реєстрації технічних умов на продукцію та змін до них вважати присвоєння структурним підрозділом, який відповідає за реєстрацію Мінекономрозвитку України вхідної кореспонденції, номеру та дати вхідної реєстрації.

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акту про внесення змін до регуляторного акту, щодо якого було прийнято рішення.

У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому Законом порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п’ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту змін рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Погодження проекту змін до регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, здійснюється в порядку та у строки, встановлені Законом, з урахуванням зауважень та пропозицій, викладених у відповідному рішенні.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в Законі строку дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва не зупиняє дії цього рішення.