Рішення від 30 травня 2013 року № 15 Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Державним комітетом телебачення і радіомовлення України

31.05.2013
У зв’язку зі змінами у законодавстві України у сфері надання адміністративних послуг, на підставі звіту про повторне відстеження результативності регуляторного акта, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва було прийнято рішення від 30.05.2013 № 15 «Про необхідність усунення Державним комітетом телебачення і радіомовлення України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», шляхом визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 23.03.2011 № 64 «Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2011 р. за № 492/19230, оскільки 07.10.2012 року набрав чинності Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI відповідно до статті 3 якого, на сьогоднішній день, зокрема, законодавство у сфері надання адміністративних послуг складається з Конституції України, цього та інших законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

РІШЕННЯ

від 30 травня 2013 року № 15

 

Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Державним комітетом телебачення і радіомовлення України

 

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) та на підставі аналізу звіту про повторне відстеження результативності регуляторного акта, надісланого листом Держкомтелерадіо України від 03.01.2013 № 17/24/11 в якому зазначається про необхідність визнання таким, що втратив чинність наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 23.03.2011 № 64 «Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2011 р. за № 492/19230 (далі – Наказ) Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу Наказу та встановила наступне.

Стандарт надання адміністративної послуги з видачі Свідоцтва про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції був затверджений відповідно до положень, зокрема, постанови Кабінету Міністрів  України від 17.07.2009 № 737 “Про заходи щодо упорядкування державних, у тому числі адміністративних послуг”, яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 309 від 24.04.2013 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання адміністративних послуг».

Разом з цим, 07.10.2012 набрав чинності Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI (далі – Закон), який визначає правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг, його дія поширюється на суспільні відносини, пов’язані з наданням адміністративних послуг.

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону законодавство у сфері надання адміністративних послуг складається з Конституції України, цього та інших законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері надання адміністративних послуг.

Надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах.

Вимоги Закону поширюються на надання суб’єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб’єкту звернення, а також об’єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

Таким чином, спираючись на викладене вище, положення Наказу не узгоджується з вимогами діючого законодавства у сфері надання адміністративних послуг, тому його дія порушує такі обов’язкові принципи державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», як:

доцільність – обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

адекватність – відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;  

ефективність – забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованість – забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваність – послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики.

 

Керуючись частиною четвертою статті 27 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

вирішила:

запропонувати Державному комітету телебачення та радіомовлення України визнати таким, що втратив чинність наказу Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 23.03.2011 № 64 «Про затвердження Стандарту надання адміністративної послуги», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2011 р. за № 492/19230, оскільки його норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики.

 

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про втрату чинності регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення.

У разі підготовки проекту акта про втрату чинності регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва не зупиняє дії цього рішення.
 

Голова Державної служби України з питань

регуляторної політики та розвитку підприємництва                   М. Ю. Бродський