Роз’яснення щодо практичного застосування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» під час оприлюднення проектів регуляторних актів

 Відповідно до статті 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Закон) оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій є складовою забезпечення здійснення державної регуляторної політики.

Метою такого оприлюднення є практична реалізація одного з ключових принципів державної регуляторної політики, а саме принципу прозорості та врахування громадської думки, який передбачає:

• відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності;
• обов’язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями;
• обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Згідно з вимогами статті 9 Закону кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, а саме шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності – у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

При цьому, статтею 9 Закону також встановлено чіткі вимоги до процедури оприлюднення проекту регуляторного акта та реагування на одержані зауваження та пропозиції.

Зокрема, розробник проекту регуляторного акта, окрім оприлюднення проекту та аналізу регуляторного впливу до нього, обов’язково оприлюднює повідомлення, у якому зазначає стислий виклад змісту проекту, поштову та електронну адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції, а інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов’язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Водночас, аналіз практики застосування законодавства про державну регуляторну політику виявив деякі проблемні питання, пов’язані з виконанням регуляторними органами вимог Закону в частині оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій.

Відповідно до статті 21 Закону для погодження до уповноваженого органу разом з проектом регуляторного акта подаються аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Натомість, на погодження до ДРС надаються проекти регуляторних актів, у повідомленні про оприлюднення яких відсутня інформація про дату початку прийому зауважень та пропозицій від громадськості та строку, протягом якого приймаються такі зауваження.

Це призводить до унеможливлення встановлення факту дотримання розробником мінімального строку оприлюднення проекту регуляторного акта та інших вимог статті 9 Закону.

Невиконання вимог зазначеної статті є порушенням принципу прозорості та врахування громадської думки, що є однією з підстав прийняття ДРС рішення про відмову в погодженні проекту регуляторного акта.

Досить поширеною є також практика подання на погодження до ДРС проектів регуляторних актів, мінімальний строк оприлюднення яких з метою одержання зауважень і пропозицій ще не закінчений.

Згідно Закону фізичні та юридичні особи, їх об’єднання мають право подавати зауваження та пропозиції до проекту регуляторного акту протягом усього строку прийому таких зауважень, що не може бути меншим за один місяць.

Водночас існує імовірність, що зауваження та пропозиції, які надійдуть до проекту регуляторного акта до завершення строку його оприлюднення, але після його подання на погодження до ДРС або прийняття рішення про погодження такого проекту, не будуть розглянуті розробником.

Наслідком цього може бути порушення розробником вимог статті 9 Закону і принципу прозорості та врахування громадської думки та прав громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань у здійсненні державної регуляторної політики, визначених статтею 6 Закону.

Враховуючи викладене вище та з метою дотримання принципу прозорості та врахування громадської думки, наголошуємо на неухильному виконанні вимог Закону  України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» під час оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій та рекомендуємо:

• чітко дотримуватися вимог, встановлених статтею 9 Закону до повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, зокрема, щодо визначення дати початку строку, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються зауваження та пропозиції;
• в обов’язковому порядку розглядати усі зауваження і пропозиції до проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку;
• направляти проект регуляторного акта на погодження до ДРС після завершення строку оприлюднення такого проекту та розгляду усіх зауважень і пропозицій, що надійшли до нього.

Звертаємо увагу, що у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 826/2507/18 колегія суддів дійшла висновку, що недотримання регуляторним органом принципів державної регуляторної політики та встановлених Законом процедур при прийнятті регуляторного акту є підставою для визнання такого акту протиправним та нечинним.