Щодо дії спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»

Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва опрацьовані звернення ТОВ «Людмилівський елеватор» від 10.04.2013 № 221 та приватного акціонерного товариства «Явкинський елеватор» від 10.04.2013 № 136 (далі – Звернення) щодо дії спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (далі – Наказ).

За результатами проведеного аналізу Звернень, Наказу та діючого законодавства Держпідприємництво України зауважує наступне.

Слід підкреслити, що у разі використання на підприємстві вантажного автомобільного транспорту треба мати певний перелік документів. Деякі з них потім будуть підставою для бухгалтерського та податкового обліку роботи вантажних автомобілів, а крім того, підставою для списання пального, нарахування зарплати водію тощо.

При цьому, питання наявності та застосування відповідних форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля передбачено наступними актами діючого законодавства:

– Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКМУ);

– Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X (далі – КупАП);

– Закон  України  «Про автомобільний  транспорт»  від  05.04.2001 р.

№ 2344-III (далі – Закон № 2344);

– Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою КМУ від 25.02.2009 р. № 207 (далі – Перелік № 207);

– наказ Мінтрансу України «Про затвердження Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв» від 28.04.2005 р. № 154 (далі – Наказ № 154);

– Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 (далі – Правила № 363);

– наказ Мінагрополітики України «Про затвердження спеціалізованої форми первинного обліку товарно-транспортної накладної та Інструкції про порядок заповнення, застосування спеціалізованої товарно-транспортної накладної на відпуск хлібобулочних виробів» від 06.06.2001 р. № 153 (далі – Наказ № 153);

– наказ Мінагрополітики України «Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ДСТУ:3662-97 «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі» від 01.07.2002 р. № 176 (далі – Наказ № 176).

На сьогодні документи на перевезення у внутрішньому сполученні наведені в Переліку № 207. Причому особи, уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, мають керуватися саме цим нормативно-правовим актом. У ньому, до речі, зазначено, що таким особам заборонено вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи – підприємця інші документи.

Зазначимо, що потрібно розрізняти перевезення на договірних засадах та перевезення для власних потреб, адже від цього залежить і перелік необхідних документів. В обох випадах не обійтись без посвідчення на право керування транспортним засобом (ТЗ) відповідної категорії; реєстраційного документа на ТЗ або іншого засвідченого в установленому порядку документа, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження ТЗ; талона про проходження державного технічного огляду, полісу (сертифіката) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ. А водій юридичної особи повинен мати ще й дорожній лист з відмітками про проведення передрейсового медичного огляду водія та огляду технічного стану ТЗ.

Щодо документів на вантаж, то при перевезеннях вантажу на договірних засадах потрібна товарно-транспортна накладна (ТТН), а для власних потреб – накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Відповідно до Переліку № 207, додаткові документи необхідні тільки у разі перевезення небезпечних вантажів та вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень. У першому випадку це свідоцтво про допущення ТЗ до перевезення визначених небезпечних вантажів; ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв ТЗ, що перевозять такі вантажі; інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації; узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, видане Державтоінспекцією. А в другому – дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.

Надалі основну увагу приділимо ТТН та подорожньому листу, оскільки саме вони є основними документами первинного обліку роботи вантажного автомобіля.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПКУ, витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. А витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат (пп. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).

Надання автотранспортних послуг вантажного перевезення на договірних засадах оформлюється актом виконаних робіт (наданих послуг).    

Крім того, первинна транспортна документація належить до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

 Звернувшись до наказу Мінтрансу України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 р. № 488/346 (далі – Наказ № 488/346), побачимо, що типовими формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля, які тут і наведені, зокрема, є: подорожній лист вантажного автомобіля (форма № 2), тобто первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство (ст. 1 Правил № 363) та товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН) – єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей та обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (ст. 1 Правил № 363).

Варто зауважити, що в тексті Правил № 363 використовується і термін «дорожній лист» (документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного ТЗ), тому вважаємо за потрібне навести деякі роз’яснення.

 Як випливає з п. 2 Наказу № 488/346, названа форма первинного обліку є обов’язковою до застосування всіма суб’єктами господарської діяльності. Втім, цей нормативний акт не зареєстрований в Мін’юсті України. У п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Крім того, документування господарських операцій може здійснюватись із використанням самостійно виготовлених бланків, які мають містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Тому ми вважаємо, що оскільки форма № 2 не є документом суворої звітності, але існує нормативний акт, який визначає її форму, не буде порушенням оформлювати перевезення вантажу типовою формою з Наказу № 488/346 або без її змін, або шляхом уніфікації (збільшення кількості рядків, приведення її назви у відповідність з Переліком № 207, Правилами № 363 тощо). Інакше кажучи, від того, яка назва форми № 2 використовується – дорожній лист чи подорожній лист – суть цього первинного документа не змінюється.

Разом з тим, відповідно до п. 11.5 Правил № 363, ТТН (додаток 1) на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) має виписувати кількістю не менше чотирьох примірників:

– перший залишається у замовника (вантажовідправника) та є підставою для списання ТМЦ;

– другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу та є підставою для оприбуткування ТМЦ;

– третій та четвертий примірники передаються перевізнику. Третій примірник перевізник надає замовнику автотранспорту (він є підставою для розрахунків за надані транспортні послуги), а четвертий – додається до подорожнього листа і є підставою для обліку транспортної роботи автомобіля і нарахування заробітної плати водію

У разі укладання договору на перевезення вантажу з транспортно-експедиторським  підприємством-посередником,  що  дозволяють  Правила

№ 363, виникає потреба ще в одному примірнику ТТН – для такого посередника.

Звертаємо увагу, що замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники ТТН підписом і за потреби печаткою (штампом). Прийнявши вантаж згідно з ТТН, водій (експедитор) підписує всі її примірники. Представник вантажоодержувача теж посвідчує ТТН підписом та в разі потреби печаткою (штампом). Підписи та печатка (штамп) проставляються при заповнені відповідних реквізитів ТТН.

Якщо немає можливості зазначити в ТТН всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник, на підставі п. 11.8 Правил № 363, може додати документ довільної форми з обов’язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1 – 10 ТТН). У такому випадку в ТТН має бути встановлено, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого вона вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із замовником. На практиці таким документом зазвичай буває накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Варто зауважити, що при перевезенні деяких видів вантажів автомобільним транспортом, крім форми ТТН № 1-ТН, використовуються спеціалізовані форми, зокрема:

– форма № 1-ТН (спирт) «товарно-транспортна накладна на переміщення спирту етилового», форма № 1-ТН (вкд) «Товарно-транспортна накладна на переміщення високооктанових кисневмісних домішок», форма № 1-ТН (алкогольні напої) «Товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв» (всі затверджені Наказом № 154);

– форма № 1-ТТН (хліб) «Товарно-транспортна накладна на відпуск хлібобулочних виробів», затверджена Наказом № 153.

Перевезення молочної сировини автомобільним транспортом здійснюється тільки за наявності оформленої належним чином спеціалізованої товарної накладної за формою № 1-ТН (МС), яка затверджена Наказом № 176 та є невід’ємною частиною ТТН.

Що   стосується   дорожнього  листа   (зразок   затвердженої   Наказом

№ 488/346 типової форми наведений в додатку 2), то, згідно з п. 11.3 Правил № 363, без цього документа перевезення вантажів не допускається. Його виписує перевізник, тобто особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування, і видає водію при відпуску автомобіля на лінію (з гаражу на роботу).       

Таким чином, норми законодавства щодо наявності і обов’язковості застосування документів первинного обліку роботи вантажного автомобіля, які  необхідні для бухгалтерського і податкового обліку, передбачені діючими нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, а норми  Наказу лише затверджують їх форми. 

При цьому підкреслюємо, що на момент затвердження Наказу норми Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», який був прийнятий 11.09.2003, ще не діяли.

Водночас зазначаємо, що листом від 07.06.2000 № 33-32-874 Міністерством юстиції України, зокрема, до Держкомпідприємництва України доведена його позиція щодо відсутності підстав для державної реєстрації наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» відповідно до вимог Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади,затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 28.12.1992 № 731.

Враховуючи вищенаведене, а також виходячи з аргументації, викладеної у Зверненнях, Держпідприємництво України не вбачає підстав для припинення застосування наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».